Україна — країна з надзвичайно різноманітною природою. Ліси Полісся, степи півдня, скелі Карпат і узбережжя Чорного та Азовського морів — усе це середовище для життя тисяч видів тварин. Більшість із них безпечні для людини, проте деякі види володіють отруйними залозами або токсичними речовинами, які вони використовують для захисту чи полювання. Укус або дотик до таких тварин може призвести до болю, набряку, а іноді й до серйозних ускладнень.
У цій статті ми зібрали основну інформацію про отруйних тварин України: змій, павуків, скорпіонів, багатоніжок, земноводних і навіть риб, які становлять небезпеку для людини. Ви дізнаєтеся, де вони мешкають, як їх розпізнати, яку небезпеку вони несуть і що робити при укусі чи контакті.
В Україні мешкає кілька видів отруйних змій, серед яких найвідоміші — гадюка звичайна, гадюка степова та гадюка Нікольського. Вони рідко нападають першими, проте можуть завдати небезпечного укусу, захищаючись. Змії зазвичай мешкають на узліссях, луках і болотах, ведуть прихований спосіб життя та уникають контакту з людиною. Знання про їхні особливості допоможе уникнути небезпеки під час відпочинку на природі.
Це найпоширеніша отруйна змія України, яку можна зустріти в Поліссі, Карпатах і навіть у степовій зоні. Довжина гадюки зазвичай становить 50–70 см, а впізнати її можна за зигзагоподібним темним візерунком на спині. Укус рідко смертельний для дорослої людини, але викликає сильний біль, набряк, лихоманку та загальну інтоксикацію.
Де зустрічається: узлісся, болота, лісові галявини.
Що робити при укусі: знерухомити кінцівку, пити багато води, терміново звернутися до лікаря.
Менша за звичайну гадюку (до 50 см), ця змія живе переважно в степах півдня та сходу України. Її забарвлення більш світле, часто з сіруватими або жовтими відтінками. Отрута менш токсична, але для дітей або людей зі слабким здоров’ям укус може бути небезпечним.
Рідкісний вид, занесений до Червоної книги України. Має темно-чорне, майже однотонне забарвлення без зигзагів. Найчастіше зустрічається на Харківщині та Полтавщині. Її отрута сильніша за отруту гадюки звичайної, але випадки укусів трапляються нечасто, адже ця гадюка уникає контакту з людиною.
На території України зустрічається кілька небезпечних павуків, серед яких найвідоміші — каракурт, південноруський тарантул і павук-оса. Їхні укуси можуть викликати різкий біль, набряк, судоми чи алергічні реакції. Павуки зазвичай не нападають першими, а кусають лише для захисту. Зустріти їх можна в степах, на луках і узліссях, тож варто знати, як розпізнати цих отруйних членистоногих та уникнути контакту.
Каракурт — найнебезпечніший павук України, отрута якого у 15 разів сильніша за отруту гадюки. Зустрічається на півдні України: у Херсонській, Одеській, Запорізькій областях та в Криму. Самка каракурта — чорна з червоними або помаранчевими плямами на черевці.
Симптоми укусу: різкий біль, судоми, слабкість, пітливість, підвищення температури.
Що робити: негайно звернутися до лікаря; у важких випадках потрібне введення спеціальної сироватки.
Цей великий павук (до 3 см тіла) мешкає на півдні та в степових регіонах. Його укус викликає значний біль, набряк, іноді лихоманку. Хоча токсичність невелика, людям із алергією варто бути обережними.
Яскравий павук із жовто-чорними смугами на тілі. Його легко помітити на великих круглих павутиннях на луках та узліссях. Укус не смертельний, але супроводжується почервонінням і печінням.
В Україні отруйні скорпіони та багатоніжки трапляються переважно на півдні та в Криму. Найвідоміші види — жовтий скорпіон і сколопендра кільчаста. Їхні укуси викликають пекучий біль, набряк і можуть призвести до алергічних реакцій чи загального нездужання. Ці тварини ведуть прихований спосіб життя, ховаючись під камінням і в тріщинах ґрунту, тому під час прогулянок у степах або біля скель слід бути особливо обережними.
Єдиний вид скорпіонів в Україні. Невеликий вид скорпіонів довжиною до 4–5 см, поширений у гірських районах Криму. Має темно-коричневе або чорне забарвлення та ховається під камінням, у щілинах скель і в лісовій підстилці. Його жало виділяє малотоксичну отруту, що викликає пекучий біль і легке почервоніння шкіри. Для людини він практично не становить загрози, проте контакт може бути неприємним.
Найбільший отруйний багатоніжок України. Довжина тіла досягає 10–15 см. Мешкає в Криму та на південному узбережжі. Сколопендра швидка і агресивна, а її укус болючий: він викликає пекучий біль, почервоніння, іноді нудоту і слабкість.
Цей яскравий земноводний із жовтими плямами на чорному тлі мешкає у вологих лісах Карпат. Саламандра не кусає, але виділяє через шкіру токсичний секрет — самандерин. При потраплянні на слизові він викликає подразнення, печіння, а у великих дозах може спричинити судоми та збої серцевої діяльності.
В українських водоймах, особливо в Чорному та Азовському морях, мешкають кілька видів отруйних риб — морський дракончик, скорпена і катран. Їхні колючки містять токсини, які можуть спричинити сильний біль, набряк і запалення. Небезпечний зазвичай контакт із ними, а не укус, тому під час відпочинку на морському узбережжі важливо знати правила першої допомоги, щоб уникнути ускладнень.
Це невелика риба, що заривається в пісок на мілководді. Попри невеликі розміри, морські дракончики є найбільш отруйним видом риб у Чорному морі. Її спинні плавці та зяброві колючки містять сильну отруту, укол яких супроводжується різким пекучим болем, набряком і почервонінням. У важких випадках виникають судоми, запаморочення і навіть втрата свідомості.
Відома також як “морський йорж”. Ця риба має потужні колючки на спинному та грудних плавцях, які виділяють токсин. Укол скорпени викликає тривалий біль, запалення і може призвести до некрозу тканин.
Катран — невелика акула довжиною до 1 метра, що мешкає в Чорному та Азовському морях. На його плавниках є гострі колючки, а біля основи плавців — отруйні залози. Отрута слабка і не може суттєво зашкодити здоров’ю людини. Катран — миролюбний вид, випадків нападів на людей не зафіксовано, тому він не становить загрози для відпочивальників.
Отруйні тварини України — важлива частина екосистеми. Вони рідко нападають на людину без причини, а більшість інцидентів трапляються через необережність. Знання про місця їхнього проживання, зовнішній вигляд і поведінку допоможе уникнути небезпечних ситуацій і зробити відпочинок на природі безпечним.